Час...Час, немов перевіряючі на міцність, піддає нас новим і новим випробуванням. Немає нічого важливішого, ніж життя людини, а життя, яке віддане за свою Батьківщину, набуває величного сенсу. На Сході України гримлять вибухи й свистять кулі. Страшна звістка стукає у двері, викликаючі розпач і невгамовний біль у душах рідних та близьких, серця справжніх героївзавмирають, завмирають, як сама Україна, яка погрянула в жалобі за своїх синів.

Одним з таких синів був і наш випускник - Локтіонов Владислав Олександрович, який навчався у стінах нашого закладу з 1983 - 1991 рр.

У липні 2015 року Владислав Локтіонов розпочав свій бойовий шлях, коли він був мобілізований до лав ЗСУ добровольцем по частковій мобілізації. Служив старшим навідником 2-гранатометного відділення протитанкового взводу 24 – окремого штурмового батальйону. Був взятий у полон 13 травня 2016 року кадиравцями. 7 місяців був у катівнях міста Луганська. 27 грудня був звільнений з полону по обміну. Після проходження реабілітації знову пішов до лав ЗСУ.

Загинув в с.Шуми Торецького району Донецької області в результаті мінометного обстрілу позиції бригади, отримавши вибухову травму внаслідок прямого влучення 120-ти міліметрової міни в бліндаж на позиції ЗСУ.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність III ступеню»